на головну
укррусангл

Управління техногенною безпекою промислових об'єктів

Управління техногенною безпекою промислових об’єктів (УТБПО)

Напрям підготовки: 8.17020102“Управління у сфері цивільного захисту ”
Освітньо-кваліфікаційний рівень: спеціаліст

Мета

Сформувати у майбутнього фахівця чіткі знання і вміння з питань техногенної безпеки потенційно-небезпечних об’єктів та об’єктів підвищеної небезпеки, запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного характеру, управління ризиком техногенних аварій.

Завдання

Формування у майбутніх фахівців з базовою вищою освітою необхідного в їхній подальшій професійній діяльності рівня знань та умінь з питань організації та забезпечення техногенної безпеки об’єктів і технологій, управління ризиком техногенних аварій, оптимізації методів і засобів забезпечення безпеки людини від впливу різних чинників техногенних аварій, раціонального рішення питань щодо безпечного розміщення й застосування засобів забезпечення безпеки, порятунку й захисту людину від техногенних і антропогенних впливів, аналізу й оцінки потенційної небезпеки об'єктів господарювання для людини й навколишнього середовища, державної експертизи з питань цивільного захисту проектів будівництва об'єктів, що можуть спричинити виникнення надзвичайної ситуації, проектів містобудівної та іншої будівельної документації, здійснення контролю за дотриманням на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форм власності чинного законодавства, правил, стандартів, норм, положень, інструкцій з питань техногенної безпеки, організації та проведення паспортизації потенційно-небезпечних об’єктів, ідентифікації об’єктів підвищеної небезпеки, розробки планів локалізації та ліквідації аварійних ситуацій та аварій./p>

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен:

Знати:

  • структуру системи організації техногенної безпеки об’єкту;
  • нормативно-правове забезпечення щодо розробки планів локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій;
  • порядок паспортизації потенційно небезпечних об’єктів;
  • методи та методики визначення ризику аварій на потенційно небезпечних виробництвах;
  • основні положення концепції управління ризиком техногенних аварій;
  • основні вимоги до організації та проведення державної експертизи з питань техногенної безпеки проектів будівництва об’єктів;
  • основні напрямки, методи та засоби забезпечення техногенної безпеки об’єктів та технологій;
  • порядок організації та проведення ідентифікації й декларування безпеки об’єктів підвищеної небезпеки.

Вміти:

  • оптимізувати методи й засоби забезпечення безпеки людини від впливу різних негативних чинників;
  • розробляти та надавати пропозиції (рекомендації) з підвищення рівня безпеки об'єктів, поліпшення протиаварійного стану об’єктів і територій та усунення виявлених порушень вимог щодо дотримання техногенної безпеки;
  • розробляти раціональні рішення питань щодо безпечного розміщення й застосування засобів забезпечення безпеки, порятунку й захисту людину від техногенних і антропогенних впливів;
  • розробляти та надавати пропозиції (рекомендації) з підвищення рівня безпеки об'єктів, поліпшення протиаварійного стану об’єктів і територій та усунення виявлених порушень вимог щодо дотримання техногенної безпеки;
  • ідентифікувати потенційні види небезпек на виробництві;
  • аналізувати відповідність технологічного процесу, будівель і споруд — проектам;
  • організовувати проведення експертної оцінки стану безпеки промислового виробництва, технологій та об'єктів підвищеної небезпеки;
  • приймати рішення про припинення чи заборону випуску та експлуатацію машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів виробництва що не відповідають вимогам нормативно-правовим актам з техногенної безпеки;
  • проводити обстеження об’єктів для визначення потенційно небезпечних ділянок виробництва, видів виробничих процесів та устаткування, що можуть створювати загрозу здоров’ю та життю людей;
  • збирати та опрацьовувати дані щодо проведення ідентифікації та декларування безпеки об’єктів підвищеної небезпеки;
  • здійснювати заходи щодо нагляду й контролю на об'єкті господарювання, території відповідно до діючої нормативно-правової бази з питань техногенної безпеки;
  • аналізувати й оцінювати потенційну небезпеку суб'єктів господарювання для людини й навколишнього середовища;
  • проводити державну експертизу з питань цивільного захисту проектів будівництва об'єктів, що можуть спричинити виникнення надзвичайної ситуації, проектів містобудівної та іншої будівельної документації;
  • проводити експертизу рішень щодо безпеки об’єктів підвищеної небезпеки, сертифікацію виробів, машин, матеріалів на відповідність вимогам безпеки.

Методи контролю

Для оцінки знань слухачів використовується поточний та підсумковий контролі. Поточний контроль здійснюється на кожному практичному занятті методом опитування та письмового тестового контролю. У процесі вивчення дисципліни слухачі виконують шість модульних контрольних роботи. Підсумкова форма контролю - екзамен.

Рекомендована література

БАЗОВА

1. Кодекс цивільного захисту України.
2. Закон України “Про надзвичайний стан.” ВРУ, №2501-Х11, 1992 р.
3. Закон України „Про об'єкти підвищеної небезпеки", затверджений Указом Президента України від 18.01.01. № 2245 - III.
4. Постанова Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2002 року №1288 «Про затвердження положення про Державний реєстр потенційно небезпечних об’єктів».
5. Закон України «Про об’єкти підвищеної небезпеки» 18.01.2001 р.
6. Державний класифікатор надзвичайних ситуацій ДК 019-2010.
7. Наказ Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 18.12.2000 №338 «Про затвердження Положення про паспортизацію потенційно небезпечних об’єктів».
8. Порядок ідентифікації та обліку об'єктів підвищеної небезпеки. Затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.02. №956.
9. Нормативи порогових мас небезпечних речовин для ідентифікації об’єктів підвищеної небезпеки. Затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.02. №956.
10. Михайлюк О.П., Олійник В.В., Михайлюк А.О. Ідентифікація об’єктів підвищеної небезпеки: Навчально-методичний посібник.-Х.:УЦЗУ, 2007.-190 с.
11. Михайлюк О.П., Олійник В.В., Мозговий Г.О. Теоретичні основи пожежної профілактики технологічних процесів та апаратів. - Харків: АЦЗУ МНС України, 2004.- 406 с.
12. Михайлюк О.П., Сирих В.М. Теоретичні основи пожежної профілактики технологічних процесів та апаратів.- Задачник. Харків.- ХІПБ МВС України, 1998.- 119 с.
13. Захист населення і територій від надзвичайних ситуацій. Т.1. Техногенна та природна небезпека: Посібник / Під загальною редакцією В.В. Могильниченка.- К.: КІМ, 2007.-636 с.
14. М.М.Гіроль, Л.Р.Ниник, В.Й.Чабан. Техногенна безпека: Підручник.- Рівне: УДУВГП, 2004.- 452с.
15. Стеблюк М.І. Цивільна оборона: Підручник.- 3-тє видання, перероблене та доповнене.- К.: Знання, 2004.- 490 с.
16. Абрамов Ю.О., Грінченко Є.М., Кірочкін О.Ю та інш. Моніторинг надзвичайних ситуацій. Підручник. Вид-во: АЦЗУ м. Харків, 2005,- 530 с.
17. НАПБ Б.03.002-2007. Норми визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою. Затверджено Наказом МНС від 03.12. 2007. №833.
18. Наказ МНС України, Міністерства аграрної політики, Міністерства економіки, Міністерства екології й природних ресурсів від 27.03.2001 № 73/82/64/122. Методика прогнозування наслідків розливу (викиду) небезпечних хімічних речовин при аваріях на промислових об'єктах і транспорті.
19. ДНАОП 0.00-4.33-99 “Положення щодо розробки планів локалізації і ліквідації аварійних ситуацій і аварій”.
20. НПАОП 0.00-1.41-88 Загальні правила вибухобезпеки для вибухопожежонебезпечних хімічних, нафтохімічних і нафтопереробних виробництв.
21. Методика визначення ризиків та їх прийнятних рівнів для декларування безпеки об’єктів підвищеної небезпеки Наказ Міністерства Праці та Соціальної політики України №637 від 04.12.2002.
22. Методика ідентифікації потенційно небезпечних об’єктів. Наказ МНС України від 23.02.2006 р за №98.
23. ДБН В.1.2-4-2006. «Інженерно-технічні заходи цивільного захисту (цивільної оборони)».
24. Правила техногенної безпеки у сфері цивільного захисту на підприємствах, в організаціях, установах та на небезпечних територіях. Наказ МНС від 15.08.2007 р.№557.
25. Правила улаштування систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення. Наказ МНС № 288 від 15.05.2006.
26. НАПБ 03.005 -2002. Протипожежні норми проектування атомних електростанцій з ВВЕР. Введені в дію 25.12.2003.
27. Пожаровзрывоопасность веществ и материалов и средства их тушения: Справ. изд.: в 2-х кн. /А.Н.Баратов и др. -М.: Химия, 1990. - Кн.1. - 496 с. - Кн.2. -384 с.
28. ГОСТ 12. 1.005-88 ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны.
29. ГОСТ 12.1.007-76 „Вредные вещества. Классификация и общие требования».
30. ГОСТ 12.1.044-89 ССБТ. Пожаровзрывоопасность веществ и материалов. Номенклатура показателей и методы их определения.
31. Маршалл В. Основные опасности химических производств. Пер. с англ. – М.: Мир, 1989. – 671 с.
32. Бесчастнов М.В. Промышленные взрывы. Оценка и предупреждение.- М.: Химия, 1991.
33. Бейкер У., Кокс П и др.. Взрывные явления. Оценка и последствия /Кн..1, Кн. 2.- Под ред. Я.Б.Зельдовича, Б. Е. Гельфанда.- М.: Мир, 1986.
34. ДСТУ 3891-99. Безпека у надзвичайних ситуаціях. Терміни та визначення основних понять.
35. Стоєцький В.Ф., Дранишников Л.В., Єсипенко А.Д. Управління техногенною безпекою об’єктів підвищеної небезпеки. Тернопіль: Видавництво Астон, 2005. 408 с.
36. Методика оцінки збитків від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. Постанова КМУ №175 від 15.02.2002 року.
37. Бесчастнов М.В. Взрывобезопасность и противоаварийная защита химико-технологических процессов. М.: Химия, 1983.
38. Суриков А.П. Оценка радиационной обстановки на объекте народного хозяйства.-М.: Воениздат, 1982.-96 с.
39. Михно Е.П. Ликвидация последствий аварий и стихийных бедствий.- М: Атомиздат, 1989. – 178 с.
40. Микеев А.К. Противопожарная защита АЭС. М.: Энергоатомиздат. 1990.- 430 с.
41. Стан техногенної та природної безпеки в Україні в 1997-2006 році. Звіт МНС, Мінприроди та НАН України.
42. Вредные вещества в промышленности. Справочник для химиков, инженеров и врачей. Под редакцией Н.В.Лазарева и Э.Н.Левиной. Издание 7-е, переработанное и дополненное. – Л.: Химия. 1977.

Допоміжна
1. Емельянов В.М., Коханов В.Н., Некрасов П.А. Защита населения и территорий в чрезвычайных ситуациях: Учебное пособие для высшей школы. М.: Академический Проспект, 2003.- 480 с.
2. Бесчастнов М.В., Соколов В.М., Кац М.И. Аварии в химических производствах и меры их предупреждения.- М.: Химия, 1976.
 

    Структура дисципліни

Розподіл балів, які отримують курсанти (студенти)

Залік

Поточне тестування та самостійна робота   Сума
Змістовий модуль №1 Змістовий модуль №2 Модульна контрольна робота
Т1.1 Т1.2 Т1.3 Т2.1 Т2.2 Т2.3 Т1.1-2.3 100
5 5 5 5 5 5 60

Залік

Поточне тестування та самостійна робота   Сума
Змістовий модуль №3 Змістовий модуль №4 Модульна контрольна робота
Т3.1 Т3.2 Т3.3 Т4.1 Т3.1-4.1 100
5 5 5 5 80

Залік

Поточне тестування та самостійна робота   Підсумковий тест (екзамен) Сума
Змістовий модуль №5 Змістовий модуль №6 Модульна контрольна робота 3 50
Т5.1 Т5.2 Т6.1 Т6.2 Т6.3 Т6.4 Т5.1-6.4 100
5 5 5 5 5 5 20

Модуль № 1

Модуль № 2

Модуль № 3

Модуль № 4

^ Наверх