У 1968 році Володимир Алфьоров прийшов працювати до Харківського пожежно-технічного училища викладачем технічного циклу. Він завжди відзначався порядністю в роботі та високоморальною чесністю. І через деякий час його призначили командиром курсантського підрозділу.
У 1980 році в Москві проводилися ігри XXII Олімпіади. Курсанти училища разом з ним  охороняли громадський спокій. Із завданням державної ваги впорались на «відмінно». Але згодом він знову став обіймати посаду викладача пожежно-технічного циклу. Там він був потрібнішим!
У  Володимира Назаровича розкрився талант раціоналізатора та винахідника. Його руками створено кілька тренажерів з правил дорожнього руху, автоматичні розсувні ворота на КПП університету діють і до сьогодні. А ще офіцер Алфьоров очолював «Школу мужності», до якої залучались «важкі» підлітки Київського району м. Харкова.
В особовій справі підполковника В.Н. Алфьорова багато заохочень. Останні роки служби він знову був на викладацькій роботі, на кафедрі інженерної та аварійно-рятувальної техніки НУЦЗУ.
За сумлінне та високопрофесійне виконання службового обов’язку в 2006 році Міністр МНС нагородив В.Н. Алфьорова Почесною грамотою.
…Народився і провів шкільні роки Володимир у Приморському краї (батько – сумчанин, служив офіцером Збройних Сил). Там активно займався легкою атлетикою, зокрема, стрибками у висоту. З цього виду спорту серед школярів став чемпіоном Приморського краю. Навчаючись у ХАДІ, Володимир Алфьоров перекваліфікувався на десятиборця, неодноразово захищаючи інститутську команду на республіканських спартакіадах.
Саме фізичне загартування допомагає Володимиру Назаровичу і сьогодні вести активний спосіб життя. Його відзначає не тільки професійне працелюбство, але і корисна робота вдома: важко перерахувати зроблене його руками.
      
 
 Єлізаров О.В.

на головну сторiнку проекта