Філософія Чорнобиля очима курсантської молоді Національного університету МНС - молодої генерації рятувальнииків

Майже чверть століття  минуло з часів найбільшої катастрофи в історії людства. Тоді ніхто й не здогадувався, що цей квітучий весняний день назавжди буде вписаний чорними літерами в історію нашої країни, що про невеличке місто Чорнобиль дізнається все людство, а родюча чорнобильська земля стане «зоною», непридатною для життя місцевістю.

Влітку 2008 року курсанти 2 курсу факультету оперативно-рятувальних сил вирішили поїхати до Чорнобильської зони, щоби на власні очі побачити наслідки катастрофи, відчути трагедію душею. Побачене та  почуте плекалося у мозку молодих рятувальників, гартувалося серцем і народжувало їх особисту філософію. Яка ж вона «Філософія Чорнобиля» очима молодої когорти курсантів-рятувальників університету?

Переймаючись квітневими подіями 1986 року на Чорнобильській АЕС,  група курсантів 2 курсу факультету оперативно-рятувальних сил університету у червні 2008 року вперше ступила на землю відчуженої зони. Екстремальні туристи із вишу МНС ранком 15-го червневого дня  прибули  в Прип’ять. Місто-привид було сповнене  відголосками минулого та позбавлене життя. На контрольно-перепускному пункті «Дитятко» зони відчуження групу харківських курсантів-рятувальників  зустрічав начальник відділу з охорони ДСП Чорнобильської АЕС полковник служби цз Олександр Хоменко. Згадуючи своє перебування у Чорнобильській зоні, курсант (тепер уже 4 курсу факультету ОРС) Олександр Земляний говорить¸ що особисто відчув жахливу атмосферу трагедії. Побачене на власні очі подумки трансформувало Олександра у минуле, у дні ліквідації наслідків катастрофи. Саме там, де стояли курсанти УЦЗУ у червні 2008, трагічного 1986 року посильну частину своєї праці до ліквідації наслідків катастрофи на Чорнобильській АЕС вносили і 10 курсантів нашого навчального закладу (тоді – Харківського пожежно-технічного училища) на чолі із старшим лейтенантом  Валерієм Косоговим. Перебуваючи під кратером ушкодженого ядерного реактора, жоден із них не відступив, не завагався у правоті своєї справи.

 Олександр Земляний,  курсант 4 курсу факультету оперативно-рятувальних сил  університету:

- Коли ми тільки збирались їхати до Чорнобиля, то чітко ставили собі за мету - максимально дізнатися про катастрофу, намагатись поспілкуватися із поодинокими мешканцями селищ Чорнобиля – свідками квітневих подій 23-річної давнини, які тоді не погодились  переселятись із власних домівок,  побачити на власні очі наслідки трагеді,  відчути, як все було і що залишила по собі страшна катастрофа.  Нам, генерації молодих рятувальників,  варто і потрібно знати ціну людського життя.  Дорогою Харків-Чорнобиль ми вирушили  з метою проведення екскурсії місцями, що обвіяні мужністю та славою, насичені гордістю та пошаною за людей-героїв, які, ризикуючи власним життям, подарували життя мільйонам, переборовши «збунтований атом».

Курсанти, які перебували у зоні відчуження влітку 2008, кажуть, що екскурсія сама по собі була морально важкою, але, водночас, надзвичайно повчальною та корисною. Побачити місто Прип’ять, де не проживає жодної людини, де стоять пусті багатоповерхові будинки, де заросли хащами вулиці, а від давнини – занедбана техніка, було якось не по собі, моторошно. Кожний з курсантів був сповнений незабутніх вражень, якими кортіло поділитись. Побувати в самому епіцентрі масштабних трагічних подій доводиться не щодня. Побачивши все це на власні очі, вони особисто засвідчили – наскільки великою і страшною була катастрофа. Серед усіх трагедій, які пережило людство, чорнобильська катастрофа не має аналогів за масштабами рукотворного забруднення екологічної сфери, негативного впливу на здоров’я, психіку людей, їх соціальні, економічні і побутові умови життя.

А між тим,  у 2009 році світ визнав Чорнобиль найекзотичнішим місцем для туризму на Планеті. Такої ухвали  десятиліттями небезпечна «мертва» зона удостоєна від журналу Forbes. Українські ЗМІ, посилаючись на всесвітньо відоме видання,  пишуть:  «Спустя 23 года после ядерной катастрофы на ЧАЭС несколько фирм предлагают сюда туры. Посетители едут, чтобы лицезреть взорванный реактор, „мертвый город“ Припять и рыжий лес, где сосны приобрели цвет апельсина из-за радиации. Американский forbes обнародовал свою версию списка наиболее необыкновенных мест в мире для туристических поездок. Среди прочих в него попали украинский Чернобыль и российский город Кызыл в Туве. Для составления списка журнал Forbes привлек экспертов, специализирующихся на необыкновенных и экстремальных турах на американском туристическом рынке из компаний Bozeman, Off the Beaten Path, Bruce Poon Tip, Gap Adventures и Expedition Photo Travel. Согласно мнениям экспертов, наиболее экзотичное предложение для туристов, из представленных на рынке, это поездка в украинский Чернобыль с возможностью экскурсии на АЭС. Для тех, кто отдает предпочтение менее экстремальный отдых, журнал Forbes предлагает поездку на Галапагосские острова или самое холодное место на Земле — в Антарктиду». Журнал Forbes дає дуже стислу характеристику Чорнобильської  зони, куди іноземних громадян за 200 доларів возять щотижнево  в «екзотичні»  тури українські екскурсійні агенції. Росіян та європейців більш за все в Чорнобилі вражають покинуті села, пусті будинки, позабута техніка та дика природа. На завищений рівень радіації майже ніхто з іноземних екстремальних туристів не звертає уваги.

   

   

  

  

  

  

 

Лариса Кошеварова

Національний університет цивільного захисту України


на головну сторiнку проекта