на головну
укррусангл

Працівники ЗМІ знайомились, як в НУЦЗУ готують курсантів до лав ДСНС. У Харкові фахівці і курсанти НУЦЗУ провели медіадень надзвичайних ситуацій. Відеорепортажі і фотонариси

НУЦЗУ — це провідний вищий навчальний заклад Державної служби України з надзвичайних ситуацій IV рівня акредитації » Соціально-виховной просвітницький медіа-проект » Працівники ЗМІ знайомились, як в НУЦЗУ готують курсантів до лав ДСНС. У Харкові фахівці і курсанти НУЦЗУ провели медіадень надзвичайних ситуацій. Відеорепортажі і фотонариси
ТРК Симон: Медиадень чрезвычайных ситуаций в НУГЗУ - безопасно и эффективно. Спасатели показали свою работу. Видеорепортаж Оксаны Зинковской
 
На учебно-тренировочном полигоне Национального университета гражданской защиты Украины для работников СМИ провели практические занятия по безопасности жизни. На базе вуза журналистам показали, как готовят спасателей, газодымозащитников, водолазов, пиротехников и верхолазов, ознакомили с работой кризисных психологов в зоне бедствия
В огне, на воде, в горах и на высоте. Курсанты Национального университета гражданской защиты на практике доказывают - они могут обеспечить безопасность жизни граждан. На искусственно созданном водоеме, на базе вуза будущие спасатели отрабатывают навыки спасения людей на воде. И летом, и зимой, и парни, и девушки погружаются на трехметровую глубину. Если профессия водолаза приходится по душе, записываются в добровольческую внештатную группу «Тритон».
Пятикурсник Александр Должок с третьего курса погружается на глубины. В общей сложности на его счету около пятнадцати часов, проведенных под водой. Рассказывает, профессия водолаза сложная и с риском для здоровья, но в другой стихии себя не представляет.
Александр Должок
курсант 5 курса факультета оперативно-спасательных сил
Главное - это не лезть в воду пьяным. Если не умеешь плавать - не дальше пояса. взрослым нужно следить за детьми, потому что дети - это наше все
В классе верхолазной подготовки курсанты отрабатывают спасение людей, застрявших в кабинке на канатной дороге. Навыки ледолазания Кирилла Сафонова незаменимы при спасении людей в горной местности. Сам курсант рассказывает, всему можно научиться, главное - желание.
Кирилл Сафонов
курсант 4 курса факультета гражданской защиты
Главное - хват и накаченные руки, всему остальному можно научиться. Это подтягивание, приседания, ноги качаем, бегать нужно, чтобы была выносливость и правильное питание, понятное дело
Ежегодно университет гражданской защиты выпускает 10 саперов. Выпускники разъезжаются работать по всей Украине. До событий на Донбассе, они занимались очищением территорий от взрывоопасных предметов времен Первой и Второй мировых воин. Сегодня список их задач расширился. Теперь в вузе делают больший акцент на обезвреживании растяжек различных конфигураций и на работе с ручными гранатами. Преподаватели говорят, проблема заминирования территорий Донбасса, обеспечит саперов работой на пятьдесят лет вперед.
Евгений Стецюк
старший преподаватель кафедры пиротехнической и специальной подготовки
Надо осмотреться по местности. Нужно знать те места, в которых мог бы человек заложить. Нужно уметь прогнозировать ситуацию, в случае, если взорвется, куда полетят осколки. Причем в тех местах, где может быть заложен взрывоопасный предмет, может быть заложен еще один взрывоопасный предмет, который будет специально направлен на сапера, который будет заниматься разминированием
Практически всегда первыми на серьезное ДТП приезжают сотрудники аварийно-спасательного отделения. По легенде будущие спасатели прибыли на место, где столкнулся перевернувшийся троллейбус с грузовиком и легковым автомобилем. Одному из пострадавших зажало ноги под транспортным средством.
Игорь Толкунов
начальник кафедры пиротехнической и специальной подготовки
На их плечи возлагаются первостепенные мероприятия, то есть это проведение разведки, выявление обстановки, в том числе и медико-санитарной. Т.е. количество пострадавших, их состояние, и уже на этом этапе оказывается так называемая домедицинская помощь
Будущие газодымозащитники сначала проходят теоретическую подготовку - учатся использовать и проверять специальное снаряжение. Далее следует практическая часть обучения.
Алексей Ежелый
курсант
Потом, когда мы это изучили, начинаем проходить лабиринты или комнаты с дымом и когда уже все проходим, заступаем на дежурство в нашу часть и выезжаем на настоящие пожары. Потом, когда мы это изучили, начинаем проходить лабиринты или комнаты с дымом и когда уже все проходим, заступаем на дежурство в нашу часть и выезжаем на настоящие пожары
Эти ребята - специалисты экстремальной и кризисной психологии. На сегодняшний день таких специалистов готовят только в харьковском университете гражданской защиты. Всего их сто человек на всю Украину. Именно кризисные психологи в зоне ЧП помогают как пострадавшим, так и спасателям.
Андрей Победаш
начальник отделения внедрения психотрениговых технологий
В зависимости от явных негативных психических состояний, оказывается та или иная психологическая помощь. Нет какого-то универсального рецепта, каждый случай индивидуален. Если это двигательное возбуждение - это одна помощь, если это истерика - это другая помощь
Преподаватели рассказывают, локации на учебно-тренировочном полигоне университета гражданской защитысобраны по аналогам западно-европейских вузов.
Олег Назаров
первый проректор по учебно-методической работе Национального университета гражданской защиты Украины
Мы живем традициями нашего учебного заведения. Мы с 28 года, даст Бог, будет нам под сотню лет. Самое старое в Европе. Мы живем с гарнизонами, с Харьковским в первую очередь, одной семьей и приходят к нам дети, которые хотят, случайные люди они уходят
Труд спасателей часто недооценивают, говорят преподаватели университета гражданской защиты, и все же, несмотря на низкие зарплаты и где-то устаревшее оборудование, эти ребята, готовы рисковать жизнью ради спасения других.
ТРК Симон, Новости, 26 сентября
Оксана Зинковская

Интернет-агентство Х1: Харьковские спасатели показали мастер-класс. Фоторепортаж

Как это – спасать людей из беды узнавал и корреспондент Х1 Ирина Юрьева. Практические занятия прошли на учебно-тренировочном полигоне Национального университета гражданской защиты Украины в Харькове.

«Наши курсанты всегда готовы помочь людям. Они обладают такими навыками, таким профессионализмом, о котором наши западные коллеги могут только мечтать, – «Наши курсанты всегда готовы помочь людям. Они обладают такими навыками, таким профессионализмом, о котором наши западные коллеги могут только мечтать, – рассказывает первый проректор по учебно-методической работе Национального университета гражданской защиты Украины Олег Назаров. – Мы живем традициями нашего учебного заведения с 1928 года – старейшего профильного вуза не только в Украине, но и в Европе».

Курсанты 4 и 5 курсов продемонстрировали свои умения по нескольким направлениям: спасению утопающих, верхолазной подготовке, пиротехническом деле, работе в газодымокамере и во время ДТП, оказанию психологической помощи пострадавшим и др.
«На курсах ледолазания я занимаюсь уже 2 года, – рассказывает курсант 4 курса Национального университета гражданской защиты Украины Кирилл Сафонов. – Для преодоления таких расстояний, прежде всего, нужна хорошая хватка и мощные руки. Эти навыки помогут при спасении людей в горной местности. Чтобы их развивать, необходимо постоянно тренироваться: бегать, приседать, подтягиваться, правильно питаться».
Многие ребята уже имеют профессиональный опыт в спасении людей, потому как неоднократно выезжали на место происшествия.
«В реальной жизни очень часто случаются дорожно-транспортные происшествия именно с участием пешеходов, которые попадают под колеса автомобилей. Я имел реальную практику, работал в подразделении, – делится курсант 5 курса Национального университета гражданской защиты Украины Богдан Огородник. – Коллективный дух спасать людей – это невероятно. Когда люди в растерянности, все горит, ты понимаешь, что никто этого не сделает, кроме тебя».
 

Больше фото - http://x1.com.ua/post/harkovskie-spasateli-pokazali-master-klass

Укрінформ: Журналістка пробує себе в ролі рятувальника з проходження газодимокамери, Харків. Фоторепортаж  Фоторепортаж Вячеслава  Мадієвського

25 вересня 2015 року у Харкові,  В національному університеті цивільного захисту Українипройшов медіадень надзвичайних ситуацій. Під час заходу представники ЗМІ могли не лише ознайомитися зі специфікою роботи рятувальників у різних надзвичайних ситуаціях, але й відчути себе в ролі рятувальника, піротехніка, водолаза тощо.
 
 

Практичні заняття за участі ЗМІ пройшли на навчально-тренувальному полігоні НУГЗУ. Фоторепортаж Ігоря Котова. Відеонарис Ахмадуліної Дар`ї

Днями, майже півсотні працівників засобів масової інформації знайомились зі специфікою підготовки і роботи рятувальників у різних надзвичайних ситуаціях. Медійники змогли  відчути себе в ролі рятувальника, піротехніка, водолаза, верхолаза. Екстремальні психологи університету запропонували журналістам п’ять правил поведінки у зоні лиха.
 
25 вересня 2015 року у Харкові,  в Національному університеті цивільного захисту України пройшов медіадень надзвичайних ситуацій. На медіадні  надзвичайних ситуацій науково-педагогічні працівники, курсанти, студенти Національного університету цивільного захисту України показали і розказали, яким чином кожен повинен поводити себе у надзвичайній ситуації, та що потрібно знати, щоб підвищити рівень власної безпеки.
Медіадень – це той простір, де журналісти, режисери, відеооператори, звукорежисери, адміністратори харківських телеканалів, Інтернет-агенцій, працівники друкованих видань  мали можливість  побачити та зрозуміти у чому полягає робота пожежного - рятувальника, газодимозахисника, піротехніка, водолаза, верхолаза, кризового психолога, медицини катастроф, як саме гартуються і навчаються в університеті сміливі та відважні курсанти НУЦЗУ – майбутні  працівники ДСНС.
Програма заходу була дуже насиченою. Більше десятка майданчиків  з умовними надзвичайними ситуаціями підготували фахівці і курсанти НУЦЗУ, де журналісти  стали  очевидцями показових навчань щодо порядку дій з розмінування місцевості,  організації переправи через водну перешкоду, проведення саморятування з 4-го поверху пожежної навчальної башти, рятувальних робіт на воді. На заняттях з безпеки життя працювала навчальна пожежно-рятувальна частина,  майданчик з ліквідації наслідків ДТП і медицини катастроф. Працівники ЗМІ мали  нагоду відчути себе у ролі рятувальника,  отримати  практичні навички з правил безпеки  життя і надання першої медичної допомоги.
Майстер-клас  допомоги постраждалому у зоні лиха показали екстремальні психологи науково-дослідної лабораторії екстремальної та кризової лабораторії університету. Крім того, науковці запропонували працівникам ЗМІ ознайомитись і взяти до уваги п’ять  правил поведінки у зоні надзвичайної події. А правила саме такі: за будь-яких умов дотримуватись Кодексу професійної етики українського журналіста;  не втручатись в роботу психолога або лікаря з постраждалою людиною, намагаючись дізнатись подробиці трагедії, не брати інтерв’ю у постраждалих – це завдасть додаткової травми постраждалому; не «підігрівати» людей в ситуації очікування звісток, наприклад щодо долі своїх близьких, які могли загинути в катастрофі (чи на шахтах, чи в аеропортах) – це може спровокувати розповсюдження чуток, виникнення панічних проявів, агресії тощо; не транслювати неперевірену інформацію, не робити припущень.

 

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Лариса Кошеварова
Ігор Котов
Ахмадуліна Дар`я
НУЦЗУ

Харків. Медіадень Надзвичайних ситуацій. Прес-реліз

ЗМІ в осередку надзвичайної ситуації  (психологічний аспект)
 
Звернення до працівників  засобів масової інформації від працівників науково-дослідної  лабораторії екстремальної та кризової психології Національного університету цивільного захисту України
 
Дуже часто під час висвітлення подій з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації журналісти поводять себе не дуже етично, намагаючись будь-яким чином показати глядачеві жахливу картинку, сфотографувати вбитих горем людей, взяти інтерв’ю у доведених до відчаю постраждалих. При цьому  журналісти зовсім не переймаються станом постраждалих людей та наслідками таких своїх дій.
 
Пропонуємо п’ять правил для працівника ЗМІ у зоні надзвичайної події:
 
1.         За будь-яких умов дотримуватись Кодексу професійної етики українського журналіста;
2.         Не втручатись в роботу психолога або лікаря з постраждалою людиною, намагаючись дізнатись подробиці трагедії.
3.         Не брати інтерв’ю у постраждалих – це завдасть додаткової травми постраждалому;
4.         Не «підігрівати» людей в ситуації очікування звісток, наприклад щодо долі своїх близьких, які могли загинути в катастрофі (чи на шахтах, чи в аеропортах) – це може спровокувати розповсюдження чуток, виникнення панічних проявів, агресії тощо;
5.         Не транслювати неперевірену інформацію, не роботи припущень.
 
З метою підвищення рівня ефективності діяльності представників ЗМІ в осередку лиха та з метою забезпечення оптимального соціально-психологічного та інформаційного фону в районі НС було б бажано налагодити взаємодію представників ЗМІ з психологами щодо:
 
1) психологічної експертизи тієї інформації, яка буде подана в ефір;
 
2) отримання рекомендацій щодо теми та напрямку інформування та сповіщення населення в районі НС (що трапилось, що робити, куди звертатись тощо);
 
3) отримання рекомендацій, хто з представників певної служби швидкого реагування (психологи, рятувальники, лікарі) та хто з постраждалих може дати інтерв’ю за тим чи іншим питанням.
 
Харків. 25 вересня 2015 р. Медіадень Надзвичайних ситуацій  
 
На навчально-тренувальному полігоні Національного університету цивільного захисту України (вул..Бварська,7) для працівників ЗМІ пройдуть практичні заняття з безпеки життя,  показові вправи рятувальників,  газодимозахисників, водолазів, верхолазів,  піротехніків, хіміків-дозиметристів, навчальної пожежно-рятувальної частини, робота кризових психологів із постраждалими у зоні лиха, заняття з першої медичної допомоги. Працюватиме навчальний майданчик з ліквідації наслідків ДТП і медицини катастроф.
 
Медіадень – це простір, де працівники ЗМІ  зможуть побачити та зрозуміти у чому полягає робота пожежного- рятувальника, газодимозахисника, піротехніка, водолаза, верхолаза, кризового психолога, медицини катастроф, як саме гартуються і навчаються сміливі та відважні курсанти НУЦЗУ – майбутні  працівники ДСНС.
Працівники ЗМІ матимуть нагоду відчути себе у ролі рятувальника,  отримати знання і практичні навички з правил безпеки  життя і надання першої медичної допомоги.
На Медіадні  Надзвичайних ситуацій науково-педагогічні працівники, курсанти, студенти Національного університету цивільного захисту України покажуть і розкажуть, яким чином кожен повинен поводити себе у надзвичайній ситуації, та що потрібно знати, щоб підвищити рівень власної безпеки.
Журналісти  стануть очевидцями показових навчань щодо порядку дій з розмінування місцевості, ліквідації наслідків хімічної аварії, організації переправи через водну перешкоду, проведення саморятування з 4-го поверху пожежної навчальної башти, рятувальних робіт на воді.
У програмі проведення Медіадня:
- проведення аварійно-рятувальних робіт під водою  (журналістам пропонується вдягти гідрокостюми і відчуті себе водолазом);
- клас верхолазної підготовки, відпрацювання навичок роботи рятувальників на висоті і евакуація постраждалих із зони лиха (журналіст-верхолаз);
- навчальна пожежно-рятувальна частина НУЦЗУ, виставка техніки, робота  чергових оперативних розрахунків  НПРЧ (курсантів) за сигналом «Тривога»;
піротехнічний майданчик, робота з міношукачем у захисних костюмах, пошук вибухонебезпечних предметів (журналіст-піротехнік-сапер);
- курсанти-піротехніки відпрацюють вправу з вилучення із земля вибухонебезпечного предмету і його підриву;
рятувальники  вчитимуть журналісті в’язати спеціальні  вузли із мотузок і канатів   для проведення рятувальних робіт і саморятування;
- горизонтальна переправа постраждалого через (умовну) річку на спеціальній системі (рятування «постраждалого» працівника ЗМІ);
- рятування постраждалого із вікна 4-го поверху навчальної башні;
- робота працівників медицини катастроф у зоні НС;
майданчик  кризових психологів, робота екстремальних психологів із постраждалим, демонстрація «тривожної» валізи  психолога, предмети якої застосовуються у зоні лиха;
- майданчик з інсталяцією дорожньо-транспортної пригоди   (зіткнення тролейбуса, що перекинувся, з вантажівкою і легковиком), вилучення постраждалих у ДТП із тролейбуса і машин з використанням пневматичного обладнання (журналісти-статисти-постраждалі, журналісти-рятувальники);
- пункт сортування постраждалих і надання домедичної допомоги, заняття для ЗМІ з практичних навичок надання першої допомоги;
- робота газодимозахисників у спеціальному бойовому спорядженні у лабіринтах димокамери (журналіст-газодимозахисник у  спецспорядженні   рятувальника).
 
 
 
 
 
 
^ Наверх