Ніхто не забутий, ніщо не забуто

Спогади моєї бабусі

22 червня 1941 року, коли Фашистська Німеччина розпочала війну проти Радянського Союзу, коли війна вступала до кожної оселі, моїй бабусі, Купіній Анастасії Кузьмівні було 21 рік. Вона була заміжня і мала немовля. На той час вона працювала в селі Гусівка Новобурлуцького району Харківської області.

Війна… Це страшне слово  протягалося від міста до міста, від села до села, від хати до хати. У червні 1942 бої розпочалися безпосередньо на Великобурлуцькій землі. Радянські війська вчинили упертий опір, але вимушені були відступати. Село за селом займали фашисти. Великобурлуччина близько семи місяців була окупована німецько-фашистськими загарбниками. Бабуся пригадує часи бомбардувань, коли стогнало небо і тремтіла земля.

Пригадує  сотні понівечених життів сусідів, голод і жах. Число борців проти фашистів швидко зростало. Німці жорстоко розправлялися з ними: катували, вішали, розстрілювали. Не жаліли вони ні малих, ні старих. Бабуся пригадує, що німці влаштовували общини, забирали останні харчі і худобу, палили хати й цілі села.

У  1942 році під час бомбардування люди переховувались у підвалах. Бабуся згадує, що було дуже страшно. Бомби розривалися неподалік, було багато вбитих і поранених, також страждала і худоба. Шкода було поранених корів і коней. «Не дай Боже, щоб ті страшні часи повернулися», - каже моя бабуся. Взимку 1943 року Радянські війська звільнили Великобурлуччину від загарбників, з тих пір і до кінця бабуся працювала трактористкою у колгоспі. Вона була серед тих жінок, що з гордістю опановували чоловічу роботу, чоловіки ж пішли на війну. Не покладаючи рук, не жаліли себе. Моя бабуся, як і багато радянських жінок, працювали, щоб прискорити довгожданний час перемоги.

Зараз моїй бабусі Анастасії 89 років. Вона виховує 3-х дітей, має 6 онуків, 5-х правнуків. Вона почуває себе добре. Порається по господарству, ще й на городі встигає. Вона лагідна мати, дбайлива бабуся. Анастасія Кузьмівна любить людей і радіє життю.

1 курс факультету оперативно-рятувальних сил

курсант Максимюк О.І.