Ніхто не забутий, ніщо не забуто

Війна-це конфлікт держав, який може тривати кілька днів або навіть ціле століття. Може перерости у всесвітню, коли одна навіжена людина прагне бачити весь світ у себе біля ніг, а купка прислужників допомагають їй у цьому. Так почалась Велика Вітчизняна війна, у світі її називають 2-га світова війна.
У моїй родині воював прадід. Був у полоні десь в Австрії й зміг втекти. Пройшовши тисячі кілометрів, переховуючись від всіх, не розраховуючи на допомогу, він все-такі зміг повернутися додому, точніше до того, що від нього залишилось після жахливих нальотів німецької авіації. А вдома його чекала жахлива новина-його брат загинув на фронті, в нього влучив снаряд. Цю історію повідала мені мама, колись давно в дитинстві, тоді я ще не розумів всього жаху тих подій. Потім у старших класах я захопився вивченням історії. Почав розуміти, війна-це жах! Одного разу напередодні 9-го травня вдома я дивився документальний фільм «Шлях до перемоги, його ціна». Разом зі мною його дивились мої батьки. Я й досі пам’ятаю один момент з того фільму й буду пам’ятати все життя. Розповідали про наших полонених, як безжалісно до них ставились фашистські кати. Розстріли, страти…Це дуже мене шокувало! Додивившись, мати вирішила розповісти мені спогади моєї бабусі, які вона передала своїм дітям. Було це у 42-му році. На околиці мого міста німці підбили кілька танків й узяли в полон їхні екіпажі - всього 12 чоловік, влаштували їхню страту у центрі села в чиємусь домі. Зігнали всіх мешканців села до тієї хати, потім завели туди танкістів й підпалили. А тих, хто намагався допомогти врятуватись солдатам, розстрілювали на місці. Жінки, діти. чоловіки плакали, молили дати шанс воїнам вибратись, але чули лише: “Schwein!Russin Schwein!”.
 
 
Фашисти не вважали нас за людей! Що, на мою думку, стало каталізатором возз’єднання народів заради однієї мети-Перемоги? Окутані спільним горем, наші діди і бабусі віддавали свої життя, вчиняли героїчні подвиги, працювали в поті чола не покладаючи рук, день і ніч, і все це лише заради Перемоги, тієї важкої Перемоги, що дала життя нашим батькам, котрі подарували життя нам!
Хвала і слава тим, хто подарував нам цю перемогу! Вічна пам’ять тим, хто віддав за неї своє життя!
 
“Ваши подвиги бессмертны и слава ваша бессмертна!”
Сударєв В, курсант 2-го курсу факультету ОРС