на головну
укррусангл

Творча робота курсанта групи ПБ -10- 422 факультету пожежної безпеки Будзинського Олександра

Я сприймаю немов нагороду
Це співзвуччя добра і краси,
Що нащадок вкраїнського роду,
Що Вкраїни коханої син,
Що вкраїнська усміхнена мати
На світ Божий родила колись,
Що Поділля, Полісся й Карпати
В долі власній моїй обнялись.
Я України син
І щиро-гордий цим,
Ні, в серці не потух
Її незборний дух.
У мене є одна -
Праотча сторона,
Свічуся од роси,
Бо я Вкраїни син.
І мені серед друзів не тісно,
Я очей не соромлюсь братів,
Дану Богом, свою, щиру пісню
Словом батьківським я обігрів.
І я гордий до щемного болю,
Що у співі, як в мрію зіллю,
І стеблину вкраїнського поля,
І вкраїнського неба зорю……
Скільки вкладено душі, щирості й істини в цій пісні, яку написав Заслужений діяч мистецтв України Вадим Крищенко .Чи часто ми замислюємося над тим, хто ми, якого роду, чи згадуємо те, ким були наші діди і прадіди? У кожного з нас одна Батьківщина. Я щасливий, що я УКРАЇНЕЦЬ! Батьківщина для мене - це моя рідна домівка, і не просто дім, це те, що мене оточує: це верби над ставком, мальви і барвінок, що так бережно й з любов’ю плекала моя бабуся Марія, вишневий цвіт і в лузі калина, матусина колискова, сопілка, що змайстрував власноруч дідусь Максим для мне малого…Це безкраї лани з золотим колоссям, а маки, а волошки… Де ви ще бачили такі волошки у житах біля мого села? Та й неба немає більше ніде у світі такого. Вийдеш восени ввечері в сад, а там хрущі рояться над вишнею, зорі ніби зависли над самою хатою й падають десь вдалині у річку. Так і хочеться підставити долоню і спіймати одну на щастя. Моя Україна, як можна не любити її мови солов’їної, гомону гаїв, шелесту дібров?! Україна — це славна земля з багатою історією, історією древнього народу, довгі роки боротьби за свою свободу і незалежність, то як можу я дозволити собі забуте те, за що так важко боролись мої предки, що вистраждане слізьми , потом і кров’ю. Це ніби зрадити пам'ять про них, зрадити їх ідеї .Україна — не просто держава, одна із багатьох, — це наше багатство, наша слава і гордість, бо мої предки — Богдан Хмельницький, Іван Сірко, Петро Сагайдачний, Іван Мазепа, Устим Кармелюк, які віддали своє життя за щастя українського народу, за наше щастя, моє і твоє…А яка мелодійна наша мова, як бринить, мов дзвіночок, переливається співом соловейка. Вона неповторна і співуча. У народу немає більшого скарбу, ніж його мова. Ще великий український історик, вчений і громадський діяч Михайло Грушевський у своїх працях наголошував про історичне значення рідної мови, без якої неможливе ні політичне, ні економічне, ані духовне відродження України. Я з гордістю розмовляю своєю рідною мовою, мовою великих поетів і письменників ,мовою славетного Кобзаря, Лесі Українки, Франка, Коцюбинського, Довженка…Як вони мріяли про вільну й незалежну Україну, могутню, славну і самостійну державу. Я пишаюсь що я їх нащадок! Жодна країна світу не дозволить зневажати свою мову, то чому ж ми так мало бережемо й поважаємо свою українську мову, адже це наше національне духовне багатство, яке передається з покоління в покоління. Україна — це багата країна економічно і політично. Головне надбання країни — це наш працелюбний народ, якому під силу все — від землеробства і скотарства розвиненого з часів Трипілля і до виробництва ракетоносіїв та обладнання для дослідження космосу. Україна є значним виробником військової техніки та оптичного обладнання. Україна – транзитна держава, через яку проходять до 10 транспортних кордонів Європи. Наша земля багата на запаси кам’яного вугілля, родовища нафти і природного газу. На високому рівні розвинена оптова й роздрібна торгівля, сфери будівництва і машинобудування. Я навчаюсь у Національному університеті цивільного захисту України на факультеті пожежної безпеки, тому що хочу зробити свій внесок у життя країни, хочу реалізувати свій творчий потенціал і здійснювати внески в загальний добробут країни. Мій тато частину свого життя віддав своїй улюбленій справі — допомозі й рятуванню людей, пожежно-рятувальній справі. Я хочу йти по його стопам, приносити користь своїй державі, бути гідним сином свого батька і своєї Батьківщини. Займаючись хореографією у танцювальному колективі «Флейм», я зміг взяти участь у танцювальному шоу України «Майдансі» під керівництвом відомого хореографа Олександра Євмешкіна. Я дякую Богу, що в мене був шанс захищати честь університету і міста Харкова, бо це теж мій внесок у життя моєї країни, хоч маленький, але внесок. Україна — це країна багата своїми звичаями, обрядами, традиціями, які передаються від діда прадіда до наших часів. Це наше духовне надбання, яке ми з ще більшою любов’ю передамо своїм онукам, а вони — своїм. Тільки на Україні такою казковою і магічною може бути ніч перед Різдвом. Свят вечір для мене — це мамина кутя, бабусині вареники, колядки за святковим столом. А Вертеп, Різдвяні ворожіння — це і є магія Різдва. А якою смачною є паска на Великдень, яке це величне і сумне свято. Я з дитинства ходив із братом і батьками до церкви освятити Великодній кошик. А яке захоплююче свято Купала, скільки разів ми ходили до лісу шукати квітку папороті, яка за легендою цвіте тільки цієї магічної ночі. Скакали, взявшись за руки, з дівчатами через вогнище, плели вінки і пускали по річці. А ще люблю свято Андрія, бо можна бешкетувати. У нашій школі завжди були в цей день Вечорниці. Як можу я забути ці періоди мого життя? Це ж моє дитинство і юність! Вони пов’язані з Україною, з її традиціями. А скільки відомих українців прославили нашу державу в світі. Я пишаюсь, що можу бути земляком Верховного архієпископа Йосипа Сліпого, великого українського вченого в галузі медицини Миколи Михайловича Амосова, всесвітньовідомого футболіста Андрія Шевченка, письменника, драматурга і режисера Михайла Булгакова. Співачка Руслана довела на Євробаченні—2004, що українці — це співучий народ. Брати Клички — це нащадки славетних українських богатирів і воїнів, як і найсильніша людина світу 2004 року Василь Вірастюк. Таких людей є безліч і вони всі гідні сини й дочки моєї неньки України!
Я люблю свою Батьківщину, я дякую Богу, що я Українець, і буду жити так, щоб пишатись і доводити всім, що моя держава є найкращою державою у світі!
^ Наверх