на головну
укррусангл

Творча робота студентки групи ПБ-08-541факультету техногенно-екологічної безпеки Лознєвої Ірини

На мою думку, кожна людина рано чи пізно замислюється над тим, чи може вона пишатися своєю країною, своїм народом, мовою, громадянами. Не дуже давно і я почала про це думати. Спочатку поставилася до цього досить скептично, але потім і, справді, замислилась: “А чи можу я пишатись своєю Батьківщиною?” Подумавши трохи, зрозуміла, що просто не можливо не пишатися місцем, де ти народився, державою, в якій ти виріс і навчаєшся, пізнаєш, що таке дружба, радість, перше кохання.
Ще у школі з історії України ми вивчали героїчне минуле нашої країни, дізнавалися, якими хоробрими воїнами були наші предки, як боролися за нашу землю, незалежність, за громадян до останньої хвилини свого життя. Саме в нашій країні були присутні такі славетні діячі, як: Володимир Великий, який охрестив Київську Русь, Ярослав Мудрий, за часів якого було збудовано багато храмів та соборів, княгиня Ольга ж була мудрою та сміливою правителькою, яка справедливо використовувала надану їй владу. А хіба ж можна забути про відомих на весь світ козаків – армію, про яку мріяв кожен монарх світу. Коли десь чую про часи козацтва, одразу пригадую імена гетьманів Хмельницького, Мазепи, які зробили Україну сильною та прославили на весь світ.
Багата і славна Україна іменами письменників і поетів. Леся Українка, у творчому доробку якої поетичні збірка “Думи і мрії ”, драми “ Лісова пісня” “Бояриня”, Іван Франко з його збіркою “Мій ізмарагд” та повістю “Захар Беркут”. Чи можна забути про справжнього метра української літератури Тараса Григоровича Шевченка? Творчість цього поета багатогранна, як і його талант. Він був і ліриком, і творцем епічних поем, і видатним драматургом та всебічно обдарованим митцем. Літературна спадщина Шевченка обіймає велику збірку поетичних творів («Кобзар»), драму «Назар Стодоля»; 9 повістей, щоденник та автобіографію, написані російською мовою, записки історично-археологічного характеру («Археологічні нотатки»), 4 статті та понад 250 листів.
Наш народ має багату культуру, величезний скарб якої складається з цінностей, надбаних багатьма поколіннями. З прадавніх часів до нас йдуть життєва мудрість та настанови щодо способу життя. Вони закладені в українських звичаях, обрядах, фольклорі. В них пояснюються та обґрунтовуються взаємини між людьми, цінність духовної культури окремої людини й народу взагалі. Як і рідна мова, звичаї об’єднують людей в один народ. Обряди охоплюють все життя людини від народження до смерті (пологи, запросини баби – повитухи, відвідини новонародженого та породіллі, хрестини та дівування, заручини, весілля, поховання); всі сфери людської діяльності та сільського господарства (заклик весни, веснянки, перша борозна, зажинки, жнива, обжинки, Спас). Не забудемо й про колядки та щедрівки, приймацтво, а також звичай духовного споріднення та взаємодопомоги – побратимство.
Чи можна не пишатися географічною та архітектурною красою нашої Батьківщини? Наприклад, Покровський монастир у Харкові, водопад Учан – Су, який є найвищим водопадом в Україні та знаходиться неподалік від Ялти, мисливський замок Шенборнов в Закарпатті, Мраморна печера та старий і могутній Дніпро.
Не можна оминути увагою видатних людей сучасності: співачку Руслану, яка посіла перше місце на пісенному конкурсі “Євробачення” та заявила про нашу країну на всю Європу, Олену Пінчук, яка створила “Фонд антиСНІД” для боротьби зі зростанням цієї недуги.
Героями буденності також є звичайні вчителі, викладачі, лікарі, пожежники та міліціонери, які щодня навчають, захищають та рятують сотні життів.
Не можливо не пишатися нашою Батьківщиною. Ліси та поля, міста та села, обряди та звичаї, література, мистецтво та кіно – це багатющий скарб, який ми отримали в спадок і мусимо зберегти його та, нічого не втративши, передати нашим дітям, щоб не перервати зв’язок поколінь і зберегти славу нашого народу.
^ Наверх