Володимир Миколайович Ситник народився 11 березня 1976 р. в м. Черкаси. У 1998 році закінчив Черкаський інститут пожежної безпеки ім. Героїв Чорнобиля. У 1998-2012 рр. служив викладачем у Центрі перепідготовки пожежників у Донецьку.

У 2014 р. Володимира Ситника було переведено начальником караулу 55-ї Державної пожежно-рятувальної частини на Донецькому заводі хімреактивів. Вперше Володимир не прийшов додому після чергування 4-5 серпня. Його затримали та доставили в комендатуру ДНР у Макіївці, де побили, але, все ж, відпустили.

Вдруге Володимир Ситник зник 12 серпня: поїхав зранку на роботу і не повернувся. О 2 годині ночі 12 серпня, коли він приїхав на службу, то на нього вже чекала «контррозвідка ДНР»: 12 бойовиків на 2 автомобілях. Серед працівників його пожежної частини були й сепаратисти, які вороже ставились до капітана Ситника.

У цей період терористи шукали «коригувальників» тому вирішили, що саме Володимир  був тим коригувальником, тож жорстоко катували, від чого він і помер. Про обставини смерті не було відомо до 5 липня 2017 року – під час проведення генетичної експертизи тіла невідомого чоловіка у спеціальній лабораторії у Дніпрі, встановили що це Ситник Володимир Миколайович.

Стало відомим, що його тіло було знайдене біля селища Піски Ясинуватського району Донецької області, де тривали активні бойові дії. Він був похований, як невідомий Герой, на Краснопільському кладовищі міста Дніпропетровськ.

7 жовтня 2017 році перепохований на кладовищі села Степанки Черкаського району Черкаської області.

Посмертно присвоєно Почесне звання «Захисник України – Герой Черкас».