Один день з життя наукової спільноти НУЦЗУ - як наукова стратегія університету. Оновлено. Відео.

Прес-служба НУЦЗУ за підтримки ректора університету Володимира Садкового продовжує впроваджувати імідж-проект щодо діяльності підрозділів навчального закладу та працівників. Наразі  у полі зору - діяльність науковців Національного університету цивільного захисту України. Про те, чим і як живуть  наші люди науки, розповість у своєму інтерв’ю  проректор з наукової роботи - начальник науково-дослідного центру НУЦЗУ, полковник служби цивільного захисту, доктор технічних наук, професор,
заслужений діяч науки і техніки України Володимир Анатолійович АНДРОНОВ.  
Дві години інтерв’ю у студії центру інформаційних технологій НУЦЗУ були змістовними, цікавими, зрозумілими, як і всі,  і завжди фахові коментарі, доповіді, експертні оцінки і інформаційні спічі пана професора Андронова. Його ділова харизма, науковий досвід, глибокі знання у багатьох галузях науки вже з перших хвилин спроможні підкорити і слухацьку аудиторію курсантів та студентів, і колег-науковців, і журналістів.
Національний університет цивільного захисту України – один із найпотужніших у Європі закладів вищої освіти зі специфічними умовами навчання у галузі цивільної безпеки. Навчально-виховний процес віддзеркалює прогресивні тенденції сучасної науки і освіти. Потужний науковий потенціал (понад 40 докторів наук, близько 200 кандидатів наук, 30 професорів, 140 доцентів та старших дослідників), патентовласник понад 200 об’єктів інтелектуальної власності, h-індекс в наукометричній базі Scopus 10, модернізована навчальна база, широке використання новітніх інформаційних технологій сприяють ефективному оволодінню молодими вченими та фахівцями сучасною стратегією наукового пошуку.
 Як зазначив Володимир Анатолійович, наукова діяльність університету зосереджена  на таких основних напрямках:
  1. Дослідження проблем підвищення ефективності моніторингу, прогнозування, попередження, виявлення, локалізації та ліквідації надзвичайних ситуацій.
  2. Дослідження проблем зменшення впливу наслідків та небезпечних факторів надзвичайних ситуацій на довкілля, життєдіяльність та здоров’я людей.
  3. Дослідження проблем удосконалення технічних засобів контролю стану навколишнього середовища, оцінки техногенно-екологічного ризику, оптимізація управління техногенно-екологічною безпекою, збереження та відновлення навколишнього середовища.
  4. Психологія професійної діяльності співробітників сектору безпеки та оборони України.
  5. Дослідження та розвиток наукових напрямів: «Управління ризиками у сфері цивільного захисту для забезпечення державної безпеки», «Державне управління формуванням механізмів державної безпеки у соціо-економічній сфері».
Запропонована в Національному університеті цивільного захисту України стратегія наукового пошуку є засобом досягнення перспективних цілей організації на основі визначення пріоритетів інноваційного розвитку. Результатами реалізації стратегії має бути нова якість наукової продукції та підвищення ефективності управління науковою та науково-технічною діяльністю університету.
 Також, Володимир Андронов зосередився на першочергових завданнях науковців навчального закладу: розвивати систему наукових досліджень, орієнтованих на подальшу реалізацію інновацій у виробництві і практичних підрозділах;
одержувати відомчу підтримку розвитку інноваційної інфраструктури (дослідницького університету, технопарку, кластерів, високотехнологічних інноваційних підприємств, інноваційних бізнес-інкубаторів, венчурних фондів); формувати науково-методологічні засади, принципи та підходи до розбудови системи цивільного захисту;
вдосконалювати нормативно-правовий базис функціонування системи цивільного захисту;
розробляти інноваційні підходи, методи та засоби запобігання, попередження, локалізації, ліквідації пожеж та надзвичайних ситуацій; вдосконалювати методи та засоби проведення аварійно-рятувальних робіт та робіт з гуманітарного розмінування; реалізувати сучасні інформаційно-комунікативні технології з метою скорочення негативних наслідків надзвичайних ситуацій; досліджувати проблеми професійного стресу та соціально-психологічні фактори ризику працівників сектора безпеки та оборони України;
впроваджувати інноваційну наукову складову системи професійної підготовки фахівців цивільного захисту; розвивати періодичні наукові видання університету, просувати їх до престижних наукометричних баз даних з метою подальшого входження до категорії «А» Переліку наукових фахових видань України, а також закордонних виданнях.
 До речі, у жовтні 2019 року спільне наукове видання Національного університету цивільного захисту України та Поморської академії в Слупську «East Journal of Security Studies» було включено до Publons (продукт групи Web of Science). З часу заснування журналу докладалися максимальні зусилля для відповідності видання міжнародним стандартам, етичним принципам, академічній доброчесності. Цей журнал має безпекову спрямованість, що може забезпечити відповідність наукових досліджень вимогам часу. Наразі докладаються зусилля для включення журналу до Social Sciences Citation Index.
Включення цього збірника до продукту групи Web of Science сприятиме зростанню рейтингових показників співробітників НУЦЗУ.
Можна навести багато прикладів партнерської співпраці науковців університету і фахівців з безпеки різних галузевих напрямків із багатьох країн світу.
Постійно йде обмін досвідом представників наукової спільноти НУЦЗУ із науковцями країн зарубіжжя . Наукові форуми, виставки світових досягнень і розробок у напрямку безпеки та цивільного захисту, тематичні семінари, наукові пікніки, практичні відпрацювання дій за призначенням під час міжнародних навчань.
Так, у жовтні 2019 року у складі багатонаціональної делегації представників країн Центральної Азії та України начальник кафедри піротехнічної та спеціальної підготовки факультету цивільного захисту НУЦЗ України Ігор Толкунов в рамках проекту з ОБСЄ «Допомога Уряду України з очищення території на сході України від вибухонебезпечних залишків війни» пройшов курси підвищення кваліфікації в Республіці Таджикистан ( м. Душанбе). Робоча поїздка відбулася на запрошення Координатора проектів ОБСЄ в Україні, керівництва Центру з попередження конфліктів Секретаріату ОБСЄ, Регіонального навчального центру з ризиків вибухонебезпечних засобів і Навчального центру Військового інституту Міністерства оборони Республіки Таджикистан. До складу сформованої навчальної групи увійшли представники підрозділів, що виконують бойові завдання з гуманітарного розмінування в Республіках Центральної Азії: Таджикистан, Казахстан, Киргизстан та Ісламській Республіці Афганістан, а також фахівці з протимінної діяльності Міністерства оборони України та Державної служби України з надзвичайних ситуацій.
Головною метою візиту представників ДСНС України, фахівців у сфері гуманітарного розмінування, було набуття ними міжнародного досвіду у сфері організації освітнього процесу та підготовки операторів з протимінної діяльності. Удосконалені ними знання та навички будуть корисними при підготовці здобувачів вищої освіти в навчальних закладах України за спеціальністю «Цивільна безпека» з освітньо-професійної програми «Інженерне забезпечення саперних, піротехнічних та вибухових робіт». Також у процесі робочого візиту делегація вивчила досвід підготовки фахівців у сфері гуманітарного розмінування, ознайомилася з роботою підрозділів з гуманітарного розмінування Республіки Таджикистан, їх матеріально-технічним забезпеченням та вивчила, відповідно до посадових обов'язків та сфери діяльності, питання щодо: організації та практичного досвіду виконання операцій із гуманітарного розмінування в Республіці Таджикистан; досвід розроблення Національних Стандартних оперативних процедур із протимінної діяльності; організації системи проведення нетехнічного та обстеження, а також очищення ділянок місцевості від вибухонебезпечних предметів та перевірки якості робіт із гуманітарного розмінування; досвід з організації навчального процесу щодо підготовки фахівців з гуманітарного розмінування.
Участь у заході надала можливість науково-педагогічним працівникам   закладам вищої освіти вивчити досвід з розбудови системи гуманітарного розмінування в Республіці Таджикистан для його використання у подальшій професійній та викладацькій діяльності.
Також в ході навчального курсу делегати обговорили та спланували шляхи подальшої співпраці між ДСНС України, Центром з попередження конфліктів Секретаріату ОБСЄ, Координатором проектів ОБСЄ в Україні, Регіональним навчальним центром з ризиків вибухонебезпечних засобів і Навчальним центром Військового інституту Міністерства оборони Республіки Таджикистан та з іншими зацікавленими підрозділами з протимінної діяльності. Учасники заходу отримали відповідні сертифікати про проходження EOD-тренінгу (рівень ІІ) у сфері протимінної діяльності.
Володимир Андронов зосередився ще й на тому, що  у листопаді 2019 року головою 26-ї Галузевої експертної ради Національного агентства з забезпечення якості Вищої освіти призначено начальника кафедри пожежної і техногенної безпеки об'єктів та технологій Національного університету цивільного захисту України Ключку Юрія.
Нещодавно делегація представників ДСНС України відвідала Академію кризового управління та цивільного захисту Федерального відомства із запобігання катастроф Німеччини, де пройшов черговий тренінг для фахівців цивільного захисту України. Національний університет цивільного захисту України представив доцент кафедри спеціальної хімії та хімічної технології Максим Кустов. Під час заходу фахівці ДСНС ознайомились зі структурою цивільного захисту Німеччини на всіх рівнях управління. Специфіка та досвід організації управління при ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій у Федеративній Республіці Німеччині є корисними для використання в умовах децентралізації України. Німецькі колеги ознайомили учасників міжнародного тренінгу з роботою штабів з ліквідації НС на місцевому, земельному та федеральному рівнях, а також з особливостями роботи добровільних і професійних пожежних команд та їхніми функціями. Як зазначив Максим Кустов, передовий досвід європейських держав дозволить удосконалити навчальні програми в НУЦЗУ та підвищити якість підготовки фахівців цивільного захисту.
Серед щоденних насичених наукових подій університету у жовтні 2019 року  - робота XVIII Міжнародної спеціалізованої виставки «Технології захисту/ПожТех–2019». Представники наукової спільноти Національного університету цивільного захисту України взяли активну участь у її роботі. Очолював делегацію науковців – проректор з наукової роботи Володимир Андронов.
Інноваційність виставкової експозиції університету була високо оцінена Головою ДСНС України - генерал-лейтенантом служби цивільного захисту Миколою Чечоткіним. Він зазначив, що більшість експонатів - це унікальні розробки, які не мають вітчизняних аналогів та вкрай необхідні у повсякденній діяльності аварійно-рятувальних підрозділів.
Провідний ЗВО ДСНС України ефективно поєднує теорію і практику у наданні освітніх послуг. Цікавий і різнобарвний науковий жовтень 2019 року НУЦЗУ записав в архів ще один міжнародний захід. У Харкові на базі НУЦЗУ пройшов унікальний соціально-психологічний тренінг для практичних психологів МНС Азербайджанської Республіки.
Науковцями науково-дослідної лабораторії екстремальної та кризової психології Національного університету цивільного захисту України на базі єдиного в Україні, спеціалізованого для потреб Державної служби з надзвичайних ситуацій України, - Центру впровадження психотренінгових технологій, спільно із фахівцями сектора психологічного забезпечення НУЦЗУ, розпочато авторський соціально-психологічний тренінг “Екстремальна психологічна підготовка рятувальників до виконання завдань за призначенням в надзвичайних ситуаціях: Self-Team-Others”. Учасники тренінгу - співробітники Міністерства з надзвичайних ситуацій Азербайджанської Республіки.
Під час тренінгу використовувались комп’ютерні симулятори дій рятувальників при ліквідації надзвичайних ситуацій різного походження, в тому числі і на об’єктах критичної інфраструктури. Під час тренінгових вправ реалізується паралельний моніторинг психофізіологічного стану психологів та рівня стресу за допомогою стрес-трекерів та передбачено застосування поліграфа для отримання точніших показників. Фахівці науково-дослідної лабораторії під час проведення тренінгу  продемонстрували  інноваційні психотренінгові технології, які набули та апробували протягом останніх десяти років науково-практичної діяльності.  Зокрема 2013 року деякі аспекти тренінгу були апробовані під час візиту психологів НУЦЗУ до надзвичайників Республіки Білорусь, а у травні 2019 року аналогічний досвід отримали литовські колеги — представники Військової Академії імені генерала Йонаса Жямайтіса.
На прикладі багатовекторної роботи наукової спільноти НУЦЗУ тільки в одному окремому місяці року можна уявити, яка кропітка щоденна робота кожного науковця передувала проведенню і участі у кожному заході.
Сил Вам, науковці, наснаги, нових досліджень та зацікавленої аудиторії однодумців.
 
Інтерв’ю вела Лариса Кошеварова
Фото – архів прес-служби, відео - Ахмадуліної Дар`ї