Новосельський Віктор Іванович народився 30 травня 1976 року в селі Косарі, Черкаського (колишнього Кам’янського) району Черкаської області. В 1996 році закінчив Черкаське пожежно-технічне училище.
Віктор Новосельський проходив службу на посаді гранатометника механізованого відділення.
Загинув Віктор Новосельський під час бою на Харківщині 15 червня 2024 року в районі селища Синьківка, Куп’янського району. До останнього подиху був відданий військовій присязі на вірність Українському народові.
Новосельський Віктор Іванович нагороджений медаллю «За військову службу Україні» посмертно.
Коваль Андрій Миколайович народився 21 квітня 1978 року в м. Черкаси. Навчався в місцевій школі № 15. Закінчивши школу, вступив до Черкаського інституту пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля. В 1998 році закінчив ЧІПБ та отримав спеціальність «Організація і техніка протипожежного захисту».
Працював у воєнізованій охороні на посаді техніка із протипожежної профілактики. Потім був фахівцем із збирання металоконструкцій, монтажником‐висотником.
Андрія Коваля мобілізували. У ЗСУ він служив на посаді командира бойової машини механізованої роти військової частини. Загинув 17 листопада 2024 року під час інженерної розвідки маршруту логістики до точки евакуації військовослужбовців в районі Харківської області. Стався вибух невідомого вибухового пристрою. Захиснику було 46 років.
Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня посмертно.
Ярмоленко Антон Анатолійович народився 31 січня 1992 року. В 2017 році закінчив Національний університет цивільного захисту за спеціальністю «Пожежна безпека» (заочна форма навчання).
Майор служби цивільного захисту Антон Ярмоленко проходив службу в Головному управлінні ДСНС України у Дніпропетровській області на посаді заступника начальника загону з ресурсного забезпечення 8-го державного пожежно-рятувального загону. За роки служби він зарекомендував себе як висококласний фахівець, відданий своїй справі.
У ніч з 1 на 2 червня 2026 року під час ліквідації наслідків ворожого обстрілу у місті Дніпро, прибувши на місце надзвичайної ситуації, спричиненої ворожим ударом, Антон Ярмоленко потрапив під підступний повторний ракетний обстріл ворога. Отримані поранення виявилися несумісними з життям.
Його мужність та вірність обов’язку назавжди залишаться в пам’яті колег і стануть прикладом для майбутніх рятувальників. Світла пам'ять Герою.
Коваль Андрій Миколайович народився 21 квітня 1978 року в м. Черкаси. Навчався в місцевій школі № 15. Закінчивши школу, вступив до Черкаського інституту пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля. В 1998 році закінчив ЧІПБ та отримав спеціальність «Організація і техніка протипожежного захисту».
Працював у воєнізованій охороні на посаді техніка із протипожежної профілактики. Потім був фахівцем із збирання металоконструкцій, монтажником‐висотником.
Андрія Коваля мобілізували. У ЗСУ він служив на посаді командира бойової машини механізованої роти військової частини. Загинув 17 листопада 2024 року під час інженерної розвідки маршруту логістики до точки евакуації військовослужбовців в районі Харківської області. Стався вибух невідомого вибухового пристрою. Захиснику було 46 років.
Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня посмертно.
Хижняк Данило Сергійович народився 31 березня 2002 року на Нікопольщині Дніпропетровської області. В 2023 році закінчив Національний університет цивільного захисту України.
06 серпня 2025 року старший лейтенант служби цивільного захисту Хижняк Данило Сергійович заступив на добове чергування у складі мобільно-оперативної групи Нікопольського гарнізону. Того дня було нанесено удар зі ствольної артилерії по приватному житловому сектору м. Нікополя, внаслідок чого троє цивільних мешканців отримали осколкові поранення. До місця події виїхала мобільно-оперативна група.
Проте ворог своїми підступними та злочинними діями повторно обстріляв місце попереднього вогневого ураження. Після чергового обстрілу, Данило в останній раз виїхав у складі мобільно-оперативної групи аби врятувати чиєсь життя. Прибувши до місця знаходження постраждалої та надавши їй першу домедичну допомогу Хижняк Данило допомагав жінці дістатись до службового автомобілю, на якому її було б доставлено до медичного закладу. Але ворог знову розпочав обстріл і першим же снарядом влучив в рятувальний автомобіль, саме в ту мить коли Данило разом з пораненою в нього сідали. Хижняк Данило Сергійович від отриманих травм загинув на місці.
Хижняк Данило Сергійович посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.