Максим Васильович Маєвський народився 08 квітня 1991 року у м. Кропивницькому. Закінчив Черкаський інститут пожежної безпеки ім. Героїв Чорнобиля в 2014 році.

 Із 2014 по 2017 рік Максим Маєвський брав безпосередню участь в антитерористичній операції. Був нагороджений відзнакою Президента України «За участь в антитерористичній операції», медаллю Президента України «Захиснику Вітчизни», нагрудним знаком Начальника Генерального штабу Збройних Сил України «Учасник АТО».

Із 2018 по 2022 рік працював у Державній службі з надзвичайних ситуацій Кропивницького. У 2020 році Максим брав участь у гасінні масштабних пожеж у зоні Чорнобиля, працюючи у надскладних умовах.

У грудні 2022 року Максим Маєвський став до лав Збройних Сил України –  цього разу у складі 57-ї окремої мотопіхотної бригади. Служив номером обслуги мінометного розрахунку мотопіхотного батальйону. Старший солдат Максим Маєвський загинув 01 листопада 2025 року під час виконання бойового завдання в районі села Лиман Чугуївського району Харківської області.

Кузьменко Віктор Григорович народився 1984 року у Полтаві. 2006 року закінчив Університет цивільного захисту України. Уже під час служби на Полтавщині, обіймаючи різні посади, Віктор був беззаперечним лідером — не через посаду, а завдяки людяності, принциповості та відданості справі.

Роки повномасштабної війни стали для нього часом найтяжчих випробувань. 27 червня 2022 року після російського ракетного удару по торговому центрі «Амстор» в Кременчуці Віктор Кузьменко брав участь у розборі завалів, врятував колегу-рятувальника якого смертельно затисла балка.

У вересні 2024 року врятував з-під завалів пораненого військовослужбовця. У лютому 2025 року брав участь у ліквідації пожежі на Яблунівському відділенні перероблення газу, де спалахнули газопроводи високого тиску. Після обстрілу багатоповерхівки у місті Полтава особисто врятував жінку, ще 17 осіб було врятовано під його керівництвом. Під час пожежі в с. Качанове протягом трьох діб очолював ліквідацію загоряння.

За свою відданість службі, мужність і героїзм Віктор Кузьменко був удостоєний державних нагород України, серед яких — найвище звання Героя України. 16 вересня 2025 року Президент України вручив Віктору Кузьменку орден «Золота Зірка» Героя України.

5 травня 2026 року під час ліквідації пожежі на об’єкті газовидобування на Полтавщині, що виникла внаслідок ворожого обстрілу, під час повторного удару по місцю роботи рятувальників загинув Герой України Віктор Кузьменко.

 

Голімбієвський Вадим Олегович народився 22 вересня 1990 року у місті Черкаси. У 2012 році закінчив Академію пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля.

Вадим Голімбієвський був учасником Антитерористичної операції, де з гідністю та мужністю виконував бойові завдання.

Після створення Національної поліції України продовжив службу як поліцейський у батальйоні поліції особливого призначення, а згодом був відряджений до Департаменту патрульної поліції.

Із початком повномасштабного вторгнення став на захист України, проходив службу гранатометником.

Старший солдат Вадим Голімбієвський загинув 28 травня 2025 року під час виконання бойового завдання на Донеччині.

 

Дмитро Олександрович Захаров народився 25 січня 2002 року в м. Харкові. Випускник НУЦЗ України 2025 року факультету техногенно-екологічної безпеки. Після випуску Дмитро влаштувався працювати в інноваційний термінал компанії Нова пошта. На це його надихнула дипломна робота з охорони праці, яку він написав та захистив саме по цьому терміналу. 13 січня 2026 року під час прицільного ракетного удару по терміналу Нової пошти в с. Коротич Харківського району загинуло чотири працівники компанії Нової пошти, серед яких був Дмитро Захаров.

 

Булгаков Микита Андрійович народився 21 серпня 1998 року в місті Сіверськодонецьк Луганської області. У 2016 році вступив до Національного університету цивільного захисту України. Після завершення навчання з 2020 року працював начальником пожежно-рятувального караулу ДПРЧ №9 у місті Лисичанськ. Із початком повномасштабного вторгнення приєднався до лав Національної гвардії України, де проходив службу на посадах від стрільця до командира відділення. Брав участь у бойових діях на Херсонщині, Донеччині та Дніпропетровщині, виконував завдання на Луганському, Харківському, Запорізькому та Чернігівському напрямках. Головний сержант Микита Булгаков загинув 27 квітня 2025 року під час виконання бойового завдання на території ворога в районі кордону України з Брянською областю рф. Посмертно нагороджений медаллю ГУР МО України «За бойові заслуги».