Нерубайський Юрій Вікторович народився 14 травня 1992 року в селі Стебне Звенигородського району Черкаської області. Закінчив Академію пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля в 2013 році.
У 2013 році Юрія призвали до армії. Потрапив у кримський спецпідрозділ «Тигр». Згодом служив у спецназі в Черкасах. У 2014 році брав участь в АТО на Луганщині.
24 лютого 2022 року Юрій Нерубайський отримав виклик із військкомату. 01 березня вже брав участь у боях на Миколаївщині, захищав Україну у лавах 137-го окремого батальйону морської піхоти.
Старший солдат Юрій Нерубайський загинув 18 березня 2022 року в Миколаєві внаслідок російської атаки балістичними ракетами по казармах.
Посмертно воїна нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Співак Максим Сергійович народився 18 липня 1981 року у м. Сміла. Закінчив Черкаський інституту пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля в 2002 році.
За розподіленням був направлений до міста Дніпро. За час служби на посаді головного інженера у ВОППР на закритих об'єктах отримав звання капітана.
21 березня 2022 року пішов добровольцем до лав ЗСУ. Був стрільцем-помічником гранатометника.
Співак Максим загинув 30 червня 2023 року в районі н. п. Макарівка Волноваського району Донецької області внаслідок мінометного обстрілу російськими військами.
Сергій Григорович Парахоненко народився 14 серпня 1991 року в селі Пурпурівка Новомиргородського району Кіровоградської області. У 2014 році Сергій закінчив Черкаський інститут пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля Національного університету цивільного захисту України.
У 2015 році Сергій Парахоненко вступив до лав Збройних Сил України на контрактній основі, брав участь в АТО. З 2016 року перебував на посаді сержанта-інструктора в ССО.
У лютому 2022 р. повернувся до безпосередніх бойових дій в зв’язку з повномасштабною агресією рф проти України. Був учасником оборони Макарівщини.
18 березня 2022 р. у бою по стримуванню контратаки противника, поблизу с. Почепин Макарівської громади Київської області, Сергій Парахоненко отримав поранення не сумісне з життям.
Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня посмертно.
Максим Івченко народився 13 травня 1993 року у місті Суми. У 2014 році закінчив Черкаський інститут пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля. Навчання він закінчив із відзнакою, отримавши офіцерське звання. Свою кар’єру розпочав у пожежній службі, де обіймав посаду начальника караулу.
Після кількох років служби Максим прийняв рішення спробувати себе за кордоном і поїхав працювати. Але серце завжди тягнуло його додому — в Україну. Коли почалося повномасштабне вторгнення, він без вагань повернувся та добровольцем став на захист Батьківщини. У складі механізованого взводу Максим виконував надзвичайно важливу та відповідальну роль бойового медика.
13 жовтня 2023 року під час мінометно-артилерійського обстрілу поблизу Красногорівки на Донеччині життя Максима трагічно обірвалося. Йому було лише 30 років.
15 липня 2025 року Івченку Максиму Володимировичу присвоєно звання «Почесний громадянин міста Суми».
Сидорчук Олександр Анатолійович, випускник заочного відділення 1999 року Черкаського інституту пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля.
Загинув, захищаючи територіальну цілісність України у 2024 році.
За мужність і відвагу при захисті Вітчизни відповідно до рішення Звягельської міської ради від 26.10.2023 присвоєно звання «Почесний громадянин міста Звягеля» (посмертно). За особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку нагороджений Орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).